Рододендрон: вирощування в саду, види і сорти
Рослина рододендрон (лат. Rhododendron) – рід напівлистопадних, листопадних і вічнозелених дерев і чагарників родини Вересові, який за різними даними налічує від восьмисот до тисячі трьохсот видів, зокрема такі популярні в кімнатному квітникарстві азалії, які отримали прізвисько «кімнатний рододендрон». Слово «рододендрон» складається з двох коренів: «rhodon», що означає «троянда», і «dendron» – дерево, що в результаті утворює поняття «трояндове дерево», або «дерево з трояндами». Азалії справді схожі на троянди. У природі рододендрони поширені переважно в Північній півкулі – у Південному Китаї, Японії, Гімалаях, Північній Америці та Південно-Східній Азії. Найчастіше вони зустрічаються у прибережній зоні річок, морів і океанів, у притінку підлісків і на північних схилах гір. Деякі рододендрони здатні рости у висоту до 30 см, а інші види є сланкими чагарниками. Квітки рослин цього роду різняться між собою за розміром, за кольором і за формою. Досить сказати, що найдрібніші з них буквально крихітних розмірів, а найбільші досягають у діаметрі 20 см. Садовий рододендрон має сьогодні близько 3000 форм, різновидів і сортів.
Посадка й догляд за рододендроном
Посадка: із квітня по середину травня або з вересня по листопад.
Цвітіння: у кінці квітня – на початку червня впродовж 2-3 тижнів. Рясним цвітіння буває через рік.
Освітлення: притінок або затінок.
Ґрунт: добре дренований, пухкий, багатий на гумус, кислої реакції.
Полив: трохи підкисленою водою ґрунт потрібно промочити на глибину 20-30 см. Ознакою того, що настав час поливу, є втрата листям тургору.
Обрізування: мінімальне, напровесні, до початку сокоруху.
Підживлення: рідкою органікою (розчин коров'ячого гною чи рогового борошна) або розчинами мінерального добрива по попередньо зволоженому ґрунті з ранньої весни до кінця липня.
Розмноження: насінням, поділом куща, щепленням, живцями та відсадками.
Шкідники: попелиця, борошнисті червці, блощиці, довгоносики, павутинні кліщі, щитівки, рододендрові мухи, равлики та слимаки.
Хвороби: хлороз, іржа, борошниста роса, плямистості листя й рак.
Де і коли найкраще саджати рододендрон
В умовах нашого клімату є сенс вирощувати виключно зимостійкі рододендрони в саду. Посадка рододендрона в ґрунт здійснюється з квітня до середини травня, а також із вересня по листопад. Власне, при потребі це можна робити в будь-який часовий відрізок вегетаційного періоду за винятком часу, коли рододендрон цвіте, і протягом одного-двох тижнів після цвітіння. Саджати рододендрон краще в затінку, з північного боку будівлі, в пухкий, добре дренований кислий ґрунт, багатий на гумус. Якщо ґрунтові води на вашій ділянці залягають на глибині менше одного метра, посадка рододендрона проводиться на піднятій грядці. Сусідами рододендрона можуть бути сосна, дуб, модрина – дерева з кореневою системою, що йде вглиб. Такі породи дерев, як липа, каштан, вільха, клен, верба, в'яз або тополя позбавлять рододендрон необхідного харчування, оскільки їхнє коріння живитиметься на тій самій глибині, що і коріння рододендрона. Якщо нема можливості уникнути такого сусідства, доведеться захищати кореневу систему рододендрона, вкопавши в ґрунт руберойд, шифер або поліетилен. Добрими сусідами для рододендрона вважаються садові дерева – яблуні, груші.
Як посадити рододендрон
У посадкову яму діаметром близько 60 см і завглибшки близько 40 см засипають ретельно перемішану суміш з 8 відер верхового торфу і 3,5 відер суглинку (можна замінити суглинок двома відрами глини). Суміш на дні ями ретельно трамбують, а потім викопують у ній ямку, відповідну розмірам кореневої грудки саджанця. Перед посадкою опустіть саджанці рододендрона у воду і тримайте їх там доти, доки не перестануть виділятися бульбашки повітря. Потім помістіть коріння саджанця в ямку, засипте яму вщерть субстратом, утрамбовуючи його, щоб не залишалося порожнин. Коренева шийка рододендрона в результаті повинна опинитися на рівні поверхні ділянки. Рясно полийте кущик, якщо ви саджали рододендрон у суху землю, щоб ґрунт промокнув на глибину на 20 см, і замульчуйте пристовбурне коло торфом, дубовим листям, мохом або сосновою хвоєю шаром 5-6 см. Якщо на кущику багато квіткових бутонів, краще частину з них видалити, щоб спрямувати сили на успішне вкорінення, а не на цвітіння рододендрона. При одиночній посадці на просторій ділянці, щоб вітер не розхитував щойно посаджену рослину, потрібно встромити опору, нахиливши її назустріч напрямку вітрів, що віють найчастіше, і прив'язати до неї саджанець. Як тільки кущик укорениться, опору можна буде прибрати.
Підживлення рододендрона
Удобрювати потрібно навіть ті рододендрони, які було висаджено в поточному році, і перше підживлення вносять ранньою весною, а останнє – в кінці липня, після цвітіння, коли починають рости молоді пагони. Рододендрони полюбляють рідкі підживлення з напівперепрілого коров'ячого гною, рогового борошна. Гній заливають водою у співвідношенні 1:15 і дають настоятися протягом декількох днів, а тільки потім використовують як добриво. Перед внесенням підживлення рододендрон поливають. Оскільки рододендрони ростуть у кислих ґрунтах, то, щоб не порушувати реакцію середовища, з мінеральних добрив краще використовувати сірчанокислий амоній, суперфосфат, азотнокислий, сірчанокислий або фосфорнокислий калій, сірчанокислий кальцій і магній у дуже слабкій концентрації – 1,2:1000, а розчин калійних добрив може бути ще слабкішим. Оптимальний же режим підживлення припускає внесення ранньою весною органічних або мінеральних азотовмісних добрив із розрахунку 50 г сірчанокислого амонію і 50 г сірчанокислого магнію на 1 м², а після цвітіння, на початку червня, на 1 м² ділянки з рододендронами вносять 40 г сірчанокислого амонію і по 20 г суперфосфату і сірчанокислого калію. У липні вносять на 1 м² тільки по 20 г суперфосфату і сірчанокислого калію.
Зі шкідників більше за інших докучають рододендронам борошнисті червці, щитівки, павутинні кліщі, блощиці, довгоносики, рододендронові мухи, а також равлики і слимаки. Черевоногих молюсків збирають руками, а в якості профілактики використовують обробку рододендрона восьмивідсотковим розчином фунгіциду ТМТД, або Тірама. Павутинних кліщів, рододендронових блощиць, а також довгоносиків знищують обробкою діазіноном, причому в разі ураження рододендрона довгоносиком доведеться обробити інсектицидом також і верхній шар ґрунту. Решту комах винищують карбофосом відповідно до інструкції до препарату. Із хвороб найчастіше переслідують рододендрони грибкові захворювання – плямистості листя, рак, хлороз, іржа. Виникають вони зазвичай у результаті поганої аерації коренів. Плямистості та іржа знищуються препаратами мідного купоросу, зокрема бордоською рідиною. Хлороз, від якого рододендрон жовтіє, вимагає додавання хелату заліза у воду для поливання. Що стосується раку, то необхідно видаляти вражені хворобою пагони або обрізати їх до здорової тканини, крім того, потрібно проводити профілактичні обробки рододендрона бордоською рідиною ранньою весною і наприкінці осені.
Рододендрон восени
Якщо осінь видасться посушливою, рододендрон необхідно рясно поливати – по 10-12 літрів під кожен кущ. Якщо осінь, як зазвичай, дощова, то поливати рододендрони не доведеться. До листопада кожен кущ утеплюють у зоні коріння, укладаючи по пристовбурному колу шар торфу.
Рододендрон узимку
Якщо ви живете в середній смузі, з першими заморозками кущі рододендрона потрібно вкрити мішковиною, попередньо засунувши між гілками ялинові і соснові гілки та злегка стягнувши кущ мотузкою. Знімають мішки в похмурий день ранньою весною, як тільки розтане сніг. У більш теплих районах рододендрони зимують без укриття.
Література
1. Читайте по темі на Вікіпедії
2. Особливості та інші рослини родини Вересові
3. Перелік усіх видів на The Plant List
4. Додаткова інформація на World Flora Online
5. Інформація про Садові рослини
6. Інформація про Багаторічні рослини Інформація про Чагарник